Координати: 32°38′5.6000000999966″ пн. ш. 51°39′20.700000099991″ сх. д. / 32.63489° пн. ш. 51.65575° сх. д. / 32.63489; 51.65575

Ванкський собор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ванкський собор
32°38′5.6000000999966″ пн. ш. 51°39′20.700000099991″ сх. д. / 32.63489° пн. ш. 51.65575° сх. д. / 32.63489; 51.65575
Тип спорудисобор[1][2] і пам'ятка культури[3][1][2]
Розташування Іран[3][1][2]District 5d[3][1]
Початок будівництва1606[4] і 1655[4]
Будівельна системацегла[1][2], штукатурка[1][2] і кахель[1][2]
Стильсефевідська архітектураd[1][2]
НалежністьВірменська апостольська церква[1][5]
ЄпархіяArmenian Prelacy of Isfahand
СтанІранська національна спадщинаd[3][1] і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d][2]
Оригінальна назвавірм. Սուրբ Ամենափրկիչ վանք[6]
перс. کلیسای وانک[1]
ПрисвяченняІсус Христос[1]
Ванкський собор. Карта розташування: Іран
Ванкський собор
Ванкський собор (Іран)
Мапа
CMNS: Ванкський собор у Вікісховищі

Ванкський собор також відомий як Собор Святого Христа Всеспасителя — головний храм вірменської церкви в Ірані. Розташований у місті Ісфаган, у вірменському кварталі Нова Джульфа.

Історія

[ред. | ред. код]

Собор був побудований між 1606 і 1655 рр., одним з перших, створених у вірменському кварталі Ісфагана Джульфі за указом врегулювання вірменського питання шаха Аббаса I, після чергової з його воєн з Османською імперією. Еклектику собору — контраст християнських і мусульманських стилів — можна пояснити почерговою зміною влади в цьому передмісті Ісфагана: європейські місіонери, найманці, ісламська влада. Можна простежити майже в хронологічному порядку комбінації архітектурних стилів собору в зовнішній і внутрішній обробці. Храм лаконічний зовні, і багатий у внутрішньому оздобленні.

Повна назва — Кафедральний собор Святих Сестер, а слово «ванк» перекладається з вірменського як «монастир» і стало кличним в Ісфагані.

Будівництво

[ред. | ред. код]

Будівництво, як вважають, почалося в 1606 році і завершено з великими змінами в проекті між 1655 і 1664 роками, під керівництвом архієпископа Давида. Собор складається з куполоподібного святилища, так само, як і перська мечеть, але з істотним додаванням європейського: напіввосьмикутної апсиди вівтаря. Екстер'єр собору викладений відносно сучасною цегляною кладкою і є винятково простим у порівнянні з пишними інтер'єрами храму.

Оздоблення

[ред. | ред. код]

Стіни храму багато оздоблені поліхромним розписом (фресками), золоченою різьбою та художніми кахлями. Центральний купол розписаний золотом і синьою фарбою, на ньому зображений біблійний сюжет про Створення світу і вигнання людини з Раю. Вітрила склепінь собору прикрашені головами херувимів зі складеними крилами, з виразно проступаючими вірменськими мотивами. Стеля над входом прикрашена витонченими квітковими мотивами в стилі перських мініатюр. Дві смуги розписів прикрашають внутрішні стіни храму: верхня частина зображує події з життя Ісуса, нижня — тортури вірменських мучеників в Османській імперії.

У внутрішньому дворику розташована велика автономна дзвіниця, що височіє над могилами християнправославних і протестантів. Могили з написами на вірменській мові також розміщуються вздовж зовнішньої стіни перед входом. В одному кутку двору знаходиться пам'ятник 1915 року, присвячений Геноциду вірмен в Туреччині. Через двір, обличчям до храму розташована будівля бібліотеки і музею.

Собор мав великий вплив на архітектуру і декоративне оздоблення багатьох наступних православних церков у всьому персько-месопотамському регіоні.

Бібліотека

[ред. | ред. код]

Бібліотека храму містить понад 700 рукописних книг і чимало безцінних та унікальних середньовічних ресурсів на вірменській і європейських мовах для проведення досліджень в історії і мистецтві. У музеї представлені численні експонати з історії собору і вірменської громади в Ісфагані, в тому числі:

  • указ шаха Аббаса I 1606 року про створення вірменського кварталу Джульфа;
  • кілька указів Аббаса I та його наступників, що засуджують і забороняють втручання або переслідування вірмен і їх майна в кварталі Джульфа:
  • історичні друкарські видання, перші друковані книги в Ірані;
  • літургійне начиння, облачиння, монстранції, чаші та інші церковні артефакти;
  • костюми епохи Сефевідів, гобелени, картини, привезені європейськими та вірменськими купцями, вишивка та інші скарби з торгової спадщини вірменської діаспори;
  • етнічні артефакти, що належать вірменській культурі і релігії;
  • фотографії, карти, турецькі документи (з перекладом), пов'язані з Геноцидом вірмен 1915 року в Туреччині.

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н https://iranarchpedia.ir/entry/15334
  2. а б в г д е ж и https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6385/
  3. а б в г Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  4. а б https://www.researchgate.net/publication/337199346
  5. http://www.norjugha.ir/հայոց-եկեղեցիներ/ամենափրկչեան-վանք.html
  6. https://www.norjugha.ir/հայոց-եկեղեցիներ/ամենափրկչեան-վանք.html